Запитання.  Який порядок  здійснення видатків на  поточний ремонт  по заміні вікон в бюджетній установі та їх обліку?

     Відповідь. Видатки  на придбання віконних блоків проводяться за кодом економічної класифікації видатків 1131 „Предмети, матеріали, обладнання та інвентар” (Роз”яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвержені наказом Державного казначейства України від 08.12.2006 р. № 330).
     У випадку  проведення одиночних ремонтних робіт, оплата встановлення вікон проводиться за кодом 1137 „Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання”. Оплата здійснюється відповідно до укладених договорів послуг сторонніх організацій з проведення ремонту приміщень (згідно з окремим кошторисом на проведення ремонту) включаючи видатки на придбання матеріалів для поточного ремонту, якщо це передбачено угодою.
     Поодинока заміна вікон не збільшує вартості будівлі на вартість встановлених вікон. Згідно п.1.16 Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64 при проведенні ремонту необоротних активів, що  призвів до заміни запасних частин, їх вартість не відноситься на збільшення вартості необоротних активів, а списується на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.
     При демонтажі старих вікон утворюються відходи деревини, скла. Якщо комісія, призначена керівником, установить можливість використання таких матеріалів у подальшому (такі відходи може бути використано для проведення ремонтних робіт), необхідно здійснити їх оцінку та оприбуткувати. При цьому комісія визначає не лише вартість таких відходів, а й їх кількість (як правило, у кубічних чи квадратних метрах або штуках). При оприбуткуванні старих вікон слід керуватися п.8 Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України та Міністерства економіки України від 10.08.2001 р. № 142/181.
     У разі оприбуткування відходів деревини або скла, установі необхідно подати до органу Держказначейства Довідку про надходження в натуральній формі.

Запитання. Який порядок отримання і повернення депозитних сум в бюджетних установах ?

     Відповідь. Депозитні суми – це кошти, які надходять у тимчасове розпорядження установ і при настанні відповідних умов підлягають поверненню.
     Операції з депозитними сумами начастіше здійснюють митні служби, органи державної виконавчої служби, заклади охорони здоров”я тощо. Такими сумами, наприклад, можуть бути:
     - суми передоплати за митне оформлення;
     - вилучені (конфісковані) в учасників ЗЕД грошові кошти, здані на зберігання до прийняття відповідного рішення щодо їх подальшого призначення органами митниці або/та органами державної виконавчої службі;
     - грошові кошти хворих, які перебувають у закладах охорони здоров”я на лікуванні (за відсутності можливості зберігання таких коштів їх власником).
     Виходячи з того що вказані суми не є коштами установи, вони не можуть вважатися коштами загального та спеціального фондів і відповідно не повинні плануватися в кошторисі такої установи.
     Для проведення депозитних операцій установі необхідно відкрити в органах Держказначейства та/або установі банку (митні органи) депозитний рахунок для тимчасового зберігання цих коштів без права користування ними (п.2.1 Порядку відкриття рахунків у національній валюті в органах Держказначейства,  затвердженого наказом Держказначейства України від 02.12.02 р. № 221 та п.1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній валюті та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492).
     Кошти з депозитних рахунків видаються за грошовими чеками або перераховуються платіжним дорученням на ім”я особи або організації, які повинні їх отримати.
     Зберігання депозитних сум обмежене термінами, установленими законодавчими актами України. Наприклад, кошти, внесені на депозитний рахунок державними виконавчими службами для передачі громадянам та юридичним особам незалежно від форм власності, можуть зберігатися протягом трьох років (Закон України від 21.04.99р. № 606-XIY  „Про виконавче провадження”ст.44-1).
     Незатребувані депозитні суми, що перебувають на реєстраційному рахунку установи, після закінчення термінів їх зберігання слід перерахувати в дохід того бюджету, за рахунок якого вона утримується. Відповідальність за правильність перерахування та видачі депозитних сум покладена на керівника установи.

Запитання. Чи підпадає під дію Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» оренда приміщення?

     Відповідь. Висновком Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель від 07.02.2008р. №02/29-вс (далі Висновок) визначено, що оренда – різновид послуг в розумінні норм Закону, а отже дія Закону розповсюджується на найм (оренду)  приміщень.
     Відповідно цим висновком Комісія встановлює можливість застосування замовниками процедури закупівлі в одного учасника без звернення до Комісії у випадку продовження дії договору на закупівлю послуг з оренди державного та комунального майна за цінами і між сторонами, які визначені на момент його укладання, проте не звільняє замовників від обов’язку оформлення документів та опублікування звітності, передбаченої Законом при застосуванні зазначеної процедури.

Запитання. Розпорядник бюджетних коштів орендує приміщення. Кому оплачувати комунальні послуги та інші послуги?

     Відповідь.  Відповідно до роз’яснення наданого Державним казначейством України від 03.05.2007р. №3.4-06/1115-5385 «Про оплату комунальних та інших послуг орендарями», якщо на балансі розпорядника бюджетних коштів находиться будівля, приміщення якої орендують інші бюджетні установи, орендодавець укладає з орендарями договори: договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності та договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Згідно з договором оренди орендодавець має право доручити орендарю сплачувати вартість послуг, пов’язаних з утриманням орендованого майна, безпосередньо комунальним або житлово-комунальним підприємствам. У цьому випадку орендар повинен заключити договір з комунальним підприємством.
     Оплату комунальних послуг може здійснювати балансоутримувач з наступним відшкодуванням вказаних витрат орендарем. У разі відшкодування витрат орендарем, кошти надходять на реєстраційні рахунки орендодавця за КЕКВ 0000. За операціями поточного року кошти зараховуються як відшкодування здійснених витрат та відносяться на відновлення касових видатків. В залежності від проведених операцій коригуються фактичні видатки. (Форми типових договорів затв.наказом фонду держмайна України від 23.08.2000р. №1774). 

Запитання.  В який термін можливо здійснювати видатки розпорядникам бюджетних коштів по тимчасових кошторисах ?

     Відповідь.  Відповідно до п.44 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 року №228 та п.3.4 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженого наказом Державного казначейства України №89 від 25.05.2004 року здійснення  видатків або надання кредитів з бюджету без затверджених у встановленому порядку кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду і планів використання бюджетних коштів, помісячних планів використання бюджетних коштів припиняється через 30 календарних днів після затвердження розписів відповідних бюджетів

     Після закінчення 30-денного терміну органи Державного казначейства здійснюють операції з розрахунково-касового обслуговування розпорядників  коштів бюджету тільки відповідно до затверджених та зареєстрованих у обліку відповідних органів Державного казначейства кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів.

Запитання. Чи можна проводити попередню оплату розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів на придбання медикаментів, продуктів харчування?

     Відповідь. Міністерство фінансів України листом від 13.06.2007 р. № 31-14040-01-13/12095 надало роз'яснення з проблемних питань, які виникають при виконанні доручення Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 5815/47/1-07 стосовно здійснення розрахунків за КЕКВ 5000 "Інші витрати" та КЕКВ " Оплата комунальних послуг та енергоносіїв". В я-кому зазначено, що оплата видатків розпорядників коштів по КЕКВ 5000 (всі видатки крім захищених статей: заробітна плата, нарахування на заробітну плату поточні трансферти населенню, медикаменти, продукти харчування, оплата комунальних послуг тощо) не здійснюється при наявності у звітності простроченої кредиторської заборгованості по КЕКВ 1160, при цьому, як зазначає Міністерство фінансів України у вищезазначеному листі, першочерговій оплаті підлягають витрати за спожиті енергоносії та надані житлово-комунальні послуги. З метою наповнення державного бюджету та уникнення штрафних санкцій Міністерство фінансів України вважає за необхідне здійснювати обов'язкові платежі до державного бюджету за кодами економічної класифікації 1135 та 1139, що провадяться в межах КЕКВ 5000 "Інші послуги без обмежень”.

Чернівецька обласна державна адміністрація

"Україна - НАТО"